Календар

«  Листопад 2013  »
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
252627282930

Пошук

Статистика


Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Форма входу

Архів записів

Друзі сайту





П`ятниця, 04.07.2025, 08:13
Вітаю Вас Гість | RSS
Реалізація проекту: "Захист та меморіалізація місць масових поховань євреїв України періоду Другої Світової війни"......... Об"єкт дослідження - місто Рава-Руська Львівської області
Головна | Реєстрація | Вхід
Головна » 2013 » Листопад » 26 » Існування єврейської громади в Раві-Руській
13:02
Існування єврейської громади в Раві-Руській
  
   Історія існування в Раві-Руській єврейської громади потребує окремого дослідження. Відомості про равську єврейську громаду можна почерпнути з Незалежного культурологічного часопису «Ї», зокрема із перекладу «Рава-Руської книги пам’яті». А також чимало цікавих фактів про життя євреїв розповів Яков-Баумволь-Йовель «Історія євреїв в Раві-Руській».
   Чи не одразу після заснування Рави-Руської у містечко для його розвитку були запрошені євреї. Перші євреї, які прибули в місто отримали право займатися торгівлею, а також ексклюзивне право займатися різними професіями. Їм було дозволено купувати та продавати  різні продукти в роздріб, але виключно у своїх будинках. Їх не було допущено до торгівлі на ринку. Вони отримали дозвіл торгувати кожен день тижня, за винятком свята Великодня і християнського Святвечора. Під час святкування Різдвяних свят – тільки після закінчення молитви в церквах. Євреям також було видано ліцензії на створення майстерень і пивоварень для пива, медовухи і бренді. Євреї-ремісники повинні були конкурувати з християнськими майстрами, тому що тоді дрібна промисловість була в руках християн. Неодноразово християни приходили на єврейські вулиці і нагадували, що місцева влада обмежила діяльність євреїв.  
  Євреї були шевцями, кравцями, ювелірами, м’ясниками, кожум’яками, штукатурами, музикантами, смолярами і пекарями. У 1629-1643 рр. євреї володіли у місті 25 будинками. І як завжди, головні заняття євреїв – торгівля, корчмарство ремесло (кушнірство, капелюшництво, теслярство).
   У другій половині ХІХ ст. равські євреї володіли більшою частиною будинків у місті. На початку ХХ століття у Раві-Руській був єврей адвокат і єврей лікар. У 1910 р. відкрилося відділення Єврейського банку, яке вже у 1913 р. обслуговувало 269 купців, 127 ремісників, 6 євреїв-селян, 8 представників вільних професій та 36 інших.
   Протягом багатьох років єврейське населення зростало і в місті було збудовано багато синагог. Єврейська громада поширилася у всі райони міста і перші єврейські громадські будівлі були збудовані на схід від міста – молитовні будинки, лазні, кладовища.

   Тертя між євреями і християнами змусили уряд обмежити права євреїв, тому їм було заборонено торгувати землею і в цілому права торгівлі стали обмежені. З погіршенням політичної ситуації в країні євреї отримали додаткові обмеження. Положення євреїв значно погіршилося.
   Анексія Галичини до Габсбурзької монархії принесла багато змін в життя євреїв. Австрійська адміністрація хотіла змінити євреїв і адаптувати їх до нових порядків. Однак нові порядки внесли тільки хаос. Австрійський уряд поступово зрозумів, що вони не можуть внести зміни в життя євреїв через закони і правила. Злидні змушували багатьох емігрувати. У 1910 р. гебреї-емігранти з Рави-Руської створили у Нью-Йорку свою організацію «Merchaot Hevrat Bnai Levi Yitzhak – Anshei Rava Ruska».
   У XVIII ст. єврейська громада Рави-Руської булла прикагалком жовківського кагалу. Звідти прибув і перший відомий рабин Рави-Руської. Ним був раббі Нафталі Герц, син Моше з Бродів. Він жив у Раві-Руській з 1735 по 1742 роки, а потім поїхав до Жовкви. Його змінив раббі Єхіель Мордехай Альтшулєр. Разом зі своїм батьком, Давидом, який мешкав у Празі, він написав популярні коментарі до Тори та «Книги пророків»: «Мецудат Давид» і «Мецудат Ціон». Наступним рабином Рави-Руської у 1785-1790 роках був раббі Їцхак Шимон бен Моше. Першим рабином незалежної равської громади у 1790-1810 роках став раббі Менахем Мендель. Його змінив раббі Натан Дов Галеві Штерн.   
   Більшість Равського кагалу, починаючи з початку ХІХ століття, були хасидами. Коли поруч, у Белзі постав хасидський двір та хасидська династія Рокахів, більшість равських євреїв стали його послідовниками.
   Були у Раві і послідовники єврейського просвітництва. Одним зі знаних місцевих маскілів був Їцхак Гертер, знаний у часи Гаскали письменник. У Раві-Руській він працював як лікар під час холери у 1831 році, врятувавши не одне життя. У місті мешкав і раббі Авраам Ґольдберґ, сподвижник відомого маскіла раббі Нахмана Крохмала. Їхнє ставлення до хасидизму було вкрай негативним. У 1848 році Авраам Ґольдберґ опублікував у Львові брошуру «Масар Цафон Ім Маасе Роках», яка була свого роду сатирою на Белзьку хасидську династію. Але ніхто не продовжив його старань і белзький хасидизм опанував Равою.
   У Раві-Руській було багато синаґоґ чи клойців. Вони отримували назви відповідно до місця розташування. Однією з найбільш знаних була «Синаґоґа на Пісках». У 1880 році у Раві-руській з 6468 мешканців 3878 були євреями.
   У 1892 році за допомоги відомого гебрейського фабриканта та філантропа европейської слави барона Моріца фон Гірша у місті було відкрита гебрейська школа. Барон підтримував гебрейські школи по всій імперії. Тільки з нагоди 50-ї річниці правління цісаря Франца Йосифа І він дав 500 000 ринських на гебрейські школи у Галичині та Буковині. У рава-руській школі у 1898 році вже вчилося 200 учнів. У 1900 році школа отримала державну акредитацію, а у 1902 році – новий великий будинок, який простояв до Першої Світової війни.
   У 1908 році у місті з’явилося відділення Єврейської соціалістичної партії. Згодом, у 1910 році – перша сіоністська організація «Гатіква». Однак ортодоксальне керівництво кагалу їх переслідувало і навіть доносило на них місцевій владі.
   Як і всі містечка Галичини, Рава-Руська часто горіла. Велика пожежа 1884 р. спалила 234 єврейські будинки з 243. 
   Наприкінці 1918 році Рава-Руська ненадовго опинилася у складі ЗУНР. Невдовзі почався наступ польського війська під командуванням генерала Юзефа Галлера, і у місті знову поточилися бої.
   Усупереч усьому, у 1921 році у Раві-Руській було 80 корчмарів, 400 малих підприємців, 300 продавців збіжжя, 300 оптових торгівців, 100 дрібних торгівців, 400 ремісників, 55 носіїв та візників.
   У 1923 році місто знову горіло і 278 євреїв втратили дах над головою. Те саме повторилося 1932 році, тоді постраждало 62 єврейські родини.
   Після війни дещо змінилися політичні симпатії єврейських мешканців Рави-Руської. Якщо до війни домінував белзький хасидизм, то по війні все більше ставало соціалістів, сіоністів та прихильників партії Аґудат Ізраель. Найпотужнішу підтримку отримали сіоністи. У Раві їхнім лідером був уродженець Львова др. Йосеф Мендель. Він був одним з ініціаторів створення у Раві-Руській Єврейського кооперативного банку, який мав оборотний капітал 2,5 млн. злотих та обслуговував місцевих євреїв. У 1924 році з’являються відділення Гітахадуту та Мізрахі. Сіоністи створили відділення своєї партії га-Шомер наприкінці війни. Га-Ноар Ціоні Ахва з’явилася у 1925 році, потім Бетар  та Аківа у 1930 році. Ґордонія, що зародилася у 1925 році і була найпотужнішою молодіжною організацією. Га-Шомер га-Ца’ір запрацювала у 1937 році. А на початку 1930-х для навчання фермерів запрацювала га-Ноар га-Ціоні. Усі вони протистояли белзьким хасидам. З 12 членів ради кагалу після 1928 року вже 7 було сіоністами. А головою аж до Другої Світової війни став лідер сіоністів Йосеф Мендель
   Існування єврейської громади у місті Рава-Руська завершилося її винищенням у період Другої Світової війни.
Переглядів: 1395 | Додав: консультант | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0

Copyright MyCorp © 2025